Цю сторінку схвалено
Покидаєш сиротину
Поміж ворогами?
Чом ти, милий, не послухав,
Як тобі казали:
Ходїм, серце, повінчаймось,
Щоб мати не знала?
Ти все неньку свою слухав,
Мене покидаєш,
Покидаєш сиротину,
Иншої шукаєш.
Найдеш собі дївчиноньку
З карими очима:
Буде тобі серце моє,
Камінь за плечима.
Найдеш собі дївчиноньку
З чорними бровами,
Та не знайдеш тої правди,
Що була між нами.
Такий камінь тяжкий-важкий
На серденьку буде!
Покидаєш через люди, —
Сам Бог свідком буде!
11.
“З'їздив я коника, з'їздив вороного,
Скажи мила правду, чи буде що з того?
Ой чи буде, мила, ой чи нї,
Скажи серце правду ти менї”
“Я тобі казала, щом роду бідного,
Ти за мнов не возьмеш посагу жадного.
“Ой ти в мене посаг самая,
Як на небі зоря ясная”.
