няється од нашого варіянту. Дума починається не з виїзду Алкан-Паші із Трапезонта, а з оповідання про те, як попав С. Кішка з товаришами в неволю турецьку.
1.Ой, у лузі Базалузі там був курінь нетязький,
там жив-проживав Кішка Самійло, гетьман козацький;
то він там жив-проживав
та коло себе сорок два чоловіка нетяг мав.
5.То турецьке баша, молоде паня, по Чорному морі безпешно гуляло
та кіяного собі дива не видало,
та по Чорному морі проїжджає
і до луга Базалуга прибуває.
То до луга Базалуга прибували.
10.то там собі вони пристань занимали
та в луг-Базалуг гуляти із ґалери вихождали;
та там вони собі в лузі Базалузі педовго про мешкали,
курінь козацький-нетязький увидали,
усіх козаків-нетяг гетьманських, запорожських сонних забрали,
15.та залізні пута їм на руки, на ноги понадівали,
та в ґаляру забрали,
та до турецького баші приставляли[1].
Отже цей заспів думи не дає ніяких реальних подробиць дійсного полонення яких небудь козаків у неволю й нагадує найскорше не дуже художню амплификацію (дороблення) тексту яким-небудь співцем пізніщого часу, коли кобзарь уже не мав звязку з живим козацьким життям, а дороблював текст думи на підставі загальних формул професійної обробки. Відріжняється й далі текст Крюковського від нашого варіянту: виступає дід Соленко, образ якого зостався неясним. У варіянті Котляревського[2] „Ляха-Бутурлаку“ змальовано надто лютим і жорстоким. З цим змістом
