Сторінка:Українські думи та пісні історичні (Д. Ревуцький, 1919).pdf/111

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
— 105 —

згоджується й самий кінець думи, де Семен Скалозуб загадує козакам зарубати старого зрадника.

Сон „барзо дивен“ (рядок 34 і далі), що пророкував Алкану-Паші смерть від С. Кішки, — одна з самих улюблених форм всесвітньої епичної народньої творчости, починаючи від самих старик часів. Можна порівняти сон цариці Єлени з рос. пісні „про взятіе Казани“.

„А ты встань, Симеонъ-царь, пробудися!
Что ночесь мнѣ, царицѣ, мало спалося,
въ сновидѣньицѣ много видѣлося,
какъ отъ сильнаго московскаго царства
какъ бы сизой орлище встрепенулся,
какъ бы грозная туча подымалась,
что на наше вѣдь царство наплывала“…[1]

або мотиви віщого сну в „Слові о полку Ігоревім“ (сон Святославів) та численних варіантах апокрифів „Сонъ пресвятыя Богородицы“ й духовних віршах, що пішли від цих апокрифів. Див. також про віщі сни в Біблії (сни Іосифа, сон Фараона, сон царя Навуходоносора); в ґерманському епосові — сни Кримгільди („Пісня про Нібелунґів“ — авентюри I й XVI), сон прекрасної Уте („Пісня про Нібелунґів“ — авентюра XXV); в французькому — сни Карла Великого („Пісня про Роланда“ — строфи ССХІѴ–ССХѴ); в перському — сон Зораба перед боєм, з Рустемом („Рустеміяда“); в сербському — сон царя Лазаря („Пісні про Косово поле“) та ин.

 

 
15.
 
(Дума).
А.
 

1.Ізпід города, зпід Азова то не великі тумани уставала,
як три брати рідненькі,
як голубонькі сивенькі,

  1. Кирша Даниловъ. „Древнія россійскія стихотворенія“. Сиб. 1892 г. стор. 228.