Ів. Єрофеєв вважає останні варіянти за пізніщу редакцію.[1]
В думі змальовано морський похід запорожців на прикінці XVI століття. Як переказують сучасники, в таких походах брало участь по 200–300 козацьких чайок (по 50–70 душ на кожній).
 | На місці цього тексту повинне бути зображення. To use the entire page scan as a placeholder, edit this page and replace "{{missing image}}" with "{{raw image|Українські думи та пісні історичні (Д. Ревуцький, 1919).pdf/136}}". Otherwise, if you are able to provide the image then please do so. For guidance, see en:Wikisource:Image guidelines and en:Help:Adding images. |
Спосіб будування чайок мав на Чорному морі свою певну традицію ще з самих старих часів. Ще Таціт пише про походи Аніцета, що по смерті Вітелін зруйнував Трапезунд: „Варвари плавали відважно в пороблених на швидку руч човнах (т. з. camarae) з крутими полами й широким тулубом, збитим без міді й заліза; під час бурі наставляють вони на облавок дошки, по силі хвиль, аж поки не за криють човна як покрівлею, так крутяться вони серед хвиль, маючи одинакові чердак і керму в човна, а стерно — переносне, так що вільно їм і безпечно нападати чи вперед чи назад“ (Histor. III, 47). Та ж традиція була й на Дніпрі. Іпатський літопис так повідає під 1151 роком про війну Ізяслава з Юрієм Долгоруким і про „лодьи“ Ізяславові: „бѣша въ нихъ гребци невидимо, токмо весла видити, а человѣкъ бяшеть не видити; бяхуть бо лодьи покрити досками, и борци стояще горѣ въ бронехъ и стрѣляюще, а кормьника два бѣста — един на носѣ, а другий — на кормѣ; каможе хотяхуть, тамо поидяхуть, не обращающе лодий“.
Боплан описує нам походи козацькі на чайках. Трохи нижче річки Чортомлика збірались козаки запорожські на острів, що був посеред Дніпра. Навколо нього було багато маленьких островків, прикритих очеретами, зза яких одбивались козаки, коли гналася за ними турецька ґалера.
- ↑ Пк. 112, VII, ст. 31
