|
Зміст.
Українські думи (5–62).
Термин „дума“. Визначення думи. Походження думи (автори; елементи, з яких складалися думи). Колишні співці. Підроблення дум . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
5
|
II. Зміст і стиль (15–33).
„Цікли“ дум. Загальний характер змісту дум. Головні літературні мотиви. Впливи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
15
|
Стиль. Складовий (силабичний) вірш. Рифма. Паралелизм. Періодична форма. Інверсія. Докладність оповідання. Вживання допоміжних дієслів. Словянизми. Апостроф. Ознаки професійної обробки: епітети, плеоназми (тавтологія синонимична й корнесловна, ретардація), заспіви, приспіви, порівняння (неґативні й позітивні), загальні місця (описові вислови, спосіб розмови, епічні числа). Асіміляція чужоземних імен і прізвищ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
20
|
III. Співці (33–50).
Співці старих часів. XVI–XVII віки. XIX вік, Архип Никоненко. Андрій Шут. Остап Вересай, Іван Крюковський. Хведір Холодний. Занепад старого кобзарства . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
33
|
Теперішні співці. Порайонна орґанізація „братств“. Закони братчиків. Наука. „Благословлення“. „Визвілок“. „Лебійська“ мова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
43
|
Співці нової формації (Т. Пархоменко, І. Кучеренко) і інтеліґенція . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
49
|
IV. Музика (50–62).
Музичні струменти. Ліра. Термини „бандура“ і „кобза“. Походження. Бандура. Торбан (теорбан). Способи гри на кобзу. Стрій кобзи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
50
|
Музика українська. Мажор та мінор, діятонизм та хроматизація. Загальний характер українських пісень і дум. Пісня. Дума. Головні елементи співу. Імпровізація. Загальний „мотив“ співу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
56
|
Тексти дум і пісень (63–276).
I. Пісні княжих часів (65–68).
| 1.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
65
|
| 2.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
65
|
| 3.
|
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . |
67
|
|
