Сторінка:Українські народні казки (1920).djvu/16

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана


Молиться він, аж ось і звірі вже вибились, прибігли. Заєць зараз до нього, — той шовк перекусив, от він і вбив того розбійника.

Українські народні казки (1920) - сторінка 016 - Ю.Магалевський.jpg

А сестрі своїй дав залізну палицю, залізні черевики і в'язку сіна, та й каже: »Як оце сіно з'їси, і ці черевики й цю палицю сходиш, то тоді до мене прийдеш.«