Не можу зрозуміти своїх товаришів. Ті люди хиба виїмки між апостолами науки. Але чому стрічаю їх на початку своєї служби? Чи контраст ідеалу й дійсности помагає розбуджувати думки, розвивати самостійність, краще сповняти обовязки, що для них скидаються на кару? Неможливо, щоб усюди були такі світлоносці.
Господи! Прости їм; не знають, що роблять. Суди їх діла за їхньою свідомістю. Може не такі злобні їхні серця, але брак їм самим свідомости.
Знов оживає моя туга за святими ідеалами… Не сміє доля зморозити бажання й золоті мрії моєї молодости.
Бажаю збільшити працю над собою, хочу здобути знання, щоб огненним словом не тільки освідомлювати діти, але й таких, як вони….
Чи багато треба, щоб школа одягла й накормила кількох справді найбідніщих? Хоч би з доходу вечірків, вистав, які уладжують тут учителі. Мушу їм про це в найближчому часі сказати. У зорґанізованій суспіль-
