Сторінка:Уляна Кравченко. Спогади учительки.1936.pdf/157

стаю над дрібниці. Коли мати дістають сильніщий — як звичайно атак серця… Аптика — лікар далеко. Ще в ночі йду до Бібрки… Тільки ж уже надаремне…

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—

—