Сторінка:Уіллїям Шекспір. Ромео та Джульєта (1901).pdf/121

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
— 101 —


Гей, хто там? Розійшлись усї. Дарма,
Пійду вже сам та сповіщу Паріса,
Щоб лагодивсь на завтра. Дивно серце
Моє повеселїщало, як се
Дївча надумало ся вередливе. (Відходить.)


Сцена трета.
 
Джульєтина кімната.
 
Входять Джульєта та мамка.
 
Джульєта.
Так, одїж ся найкраща. Тілько, мамко

Кохана, ти мене сю ніч зостав
Саму. Я мушу добре помолитись,
Щоб небеса до мене осьміхнулись.
Бо знаєш добре, чим я провинила.

Входить панї Капулєт.
Панї Капулєт.
Клопочеш ся? А може помогти?
Джульєта.
О, нї, мадам! У нас готове все

Про церемонїю ік завтрьому.
Дозвольте тут самій менї зостатись,
А мамка сю ніч вам нехай поможе.
Бо знаю, в вас тепер роботи повно
Про спішний сей случай.

Панї Капулєт.
 Ну, так добраніч!

Лягай та відпочинь. Тобі се треба.

Джульєта.
Прощайте. (Виходить панї Капулєт із мамкою.)

 А коли побачимось,
Бог знає. Страх якийсь мене холодний
Проймає всю, аж серце в мене вяне.