Оврам. Се ви нам показуєте дулю, добродїю?
Самсон. Я показую дулю, добродїю.
Оврам. Се ви нам показуєте дулю, добродїю?
Самсон. (стиха до Грицька) Чи з нашого боку буде право, як скажу: так?
Грицько. Нї.
Самсон. Нї, добродїю, я не вам показую дулю, добродїю; тільки показую дулю, добродїю?
Грицько. Ви робите зачіпку, добродїю?
Оврам. Зачіпку, добродїю? Нї, добродїю.
Самсон. Коли робите, добродїю, дак ось я перед вами. Я служу такому же, як і ви.
Оврам. Та не луччому.
Самсон. Згода, добродїю.
Грицько. (стиха до Самсона.) Скажи луччому. Он іде один з панового роду.
Самсон. А вже ж луччому.
Оврам. Брешеш.
Самсон. Виймайте-ж, коли ви не баби. Грицьку, згадай своє залїзожерне тяттє. (Бють ся.)
Бенволіо. Розчепітесь, дурнї! Мечі в піхви! Не тямите самі, що робите. (Одбиває мечі)
З нагим мечем серед бидлят безсердих?
Бенволіо, ось смерть твоя, оглянь ся!
Або рубай, розчепимо сю челядь.
Ненавиджу Монтеків сих, як пекло.
Легкодуху, обороняй ся!… (Бють ся.)
