Сю ніч його побачиш між гістьми.
Читай в його лицї, так мов у гарній книзї;
Знайди слова, що виписала врода;
Розгледь усяку черточку в ньому;
Дивись, як личить красота уму.
Що невиразне в книзї тій спіткаєш,
Те в поглядї ясненькім прочитаєш.
Альбом любви, неоправни́й коханок,
Не достає йому ще обгортанок.
Як срібна рибка сяє з під води,
Так дух його блищить з під красоти.
У книзї очи всїм бере та слава,
Що золоті слова, як і оправа.
То шануватимеш його в його достатку,
Та й власного свого не вщербиш статку.
Бо жінка зараз товщає від мужа.
Та глибше не посьмію кинуть оком,
Нїж вкажете менї своїм уроком.
Слуга. Панї добродїйко, гостї прибули, вечеря готова, вас кличуть, про молоду панночку питають, мамку в молодечнї лають, і все знетерпливлене. Біжу вслуговувати. Благаю вас, ідїте негайно.
