Ця сторінка вичитана
Майстро̂въ собѣ ажь зъ мѣста вывѣвъ, и таки̂ єму вже будынки попоставляли, що ока годѣ зъ нихъ спустити, усе на швабскій спосо̂бъ: и не великимъ коштомъ, и обширно, и чисто такъ, що ажь любо було дивити ся. Навѣть панъ-отецъ не разъ приходили та дивили ся, а Складанова Катерина казала, що и въ пана якого не може лѣпше бути, та нѣ краще.
III. ГЛАВА.
Якъ записують ся трийцять Срѣбнаро̂вскихъ господарѣвъ у фармазоны.
Василь лишивъ Запото̂чного у своихъ старыхъ хатахъ, а самъ перенѣсъ ся у нови̂, ажь тутъ прибѣгає до нёго одного вечера Стефанъ Притулякъ, що живъ зъ Василемъ ще съ хлопця собѣ у приятельствѣ.
— Гарно побудовавъ ся! каже Стефанъ.
— „Що то ще гарно,“ каже Василь; — „кобы ты то видѣвъ, якъ у Нѣмечинѣ мужики побудовани̂, тогди бы ты ажь знавъ, що то гарно, и якъ то повиненъ кождый господарь мешкати.“