Ця сторінка вичитана
— „Герсти? трийцять дурнѣвъ!… а вы знаєте яка то утрата менѣ черезъ цѣлый ро̂къ? — Найменше три тысячѣ ринскихъ на ро̂къ! Ай-вай, ай-вай!....“
— Та де бы? що вы кажете?
— „Герсти єго? хиба Гершко Смокъ не вмѣє рахувати!… Я то ще дуже мало сказавъ, три тысячѣ!… а то менѣ все наробило той Василь Нестерюкъ, богдай бы було свою голову тамъ уломило, де пакъ було!… Вей-міръ!…“
— А зъ нимъ не можна бы що врадити? Я якъ схочу, то єго и слѣду тутъ не буде, не то що!
— „Суре, дай пану во̂йтови а ґітъ бромфъ! Ану, якъ бы тото, якъ? прошу вамъ! менѣ вже зовсѣмъ лекше стало! ну?“
— Не журѣть ся вы тымъ, Гершку! мы зъ нашимъ писаремъ уже говорили. Буде усе добре. Оттакъ видите. —
— „Ай-вай! дивѣть ся, хто тото приѣхавъ, ще и зъ двома жандарями? може то вже за нимъ, нѣвроки? пять вѣдеръ горѣвки заразъ вамъ тутъ кладу! Идѣть борше, та пытайте ся, чого они приѣхали! бѣжѣть, прошу васъ!“