„Начальникъ у громадѣ значить то̂лько, що господарь у господарствѣ, що отець своимъ дѣтямъ. И якъ отець той затратить свою душу на вѣки вѣчни̂ діяволу и пеклу, котрый свои дѣти не тримає въ рукахъ, не доводить до доброго, тымъ бо̂льше ще начальникъ недбалый и поблажливый. Благо̂сть на лукавство значить то̂лько, що олѣй на огонь а смола на пекло; на лукавство треба желѣзнои волѣ и немилосерднои огрозы, бо якъ каже приповѣдка: „на круте дерево крутый клинъ, на го̂рку хоробу го̂ркій полинъ.“ Такъ и я гадаю начальствувати, ажь доки не побачу, що вы опамятали ся, що вы схаменули ся, що вы во̂двернули ся назадъ во̂дъ тои вѣчнои пропасти, надъ котрою висите. Слухайте-жь теперь добре, що вамъ кажу, абы-сте во̂дтакъ не казали, що не чули мого розказу. Мо̂й розказъ є:
першій: Кождои недѣлѣ и кождого свята має менѣ кождый господарь зъ усею своєю челядею на службѣ божо̂й и на вечерни бути. Дома смѣють ся лишити лишь дѣти до шѣсть роко̂въ и одна старша особа для дозору дому. Хто сёго мого приказу не послухає, за тымъ посылати буду. А коли въ васъ хто скаже, що я не маю права, до церкви силою гонити, то єму то̂лько скажу, що я маю право, кождого господаря и громадянина на розказъ при-
