Сторінка:Фармазоны. Написавъ Ю. Федьковичь (1874).pdf/60

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

по домахъ, а пообѣдавши на прохо̂дъ у поля. — Лишь Морткови Більбахови не було весело; бо якъ єму уповѣли, що въ церквѣ стало ся, такъ жѣнка єго Хуна и зо̂йшла зъ розуму. Не могла, видно, сердешна тыхъ 33 тысячь, що мала ихъ уже якъ въ кишени, черезъ свою захланну душу пересадити. Отъ и во̂двезли єѣ до Львова до шпиталю.

 

 
VII. ГЛАВА.
Що дѣє ся далѣ у Срѣбнаровѣ, и якъ фармазоны собѣ жиють.
 
Тыждень и другій жиды ще сидѣли тихо, не казали нѣчого. Усе гадали собѣ, що се фрашки, и що люде зновь таки зачнуть пити, якъ давно пили. Але якъ узрѣли, що се таки не жартъ анѣ фрашки, то они гай барылки въ руку, та по хатахъ якъ зъ якою колядою. Але-жь бо и вдала имъ ся штука!… Мошко Гулисъ сирота зарубивъ ажь оденъ патынокъ, такъ єго Гриця Пшеничного жѣнка коромесломъ во̂дъ хаты гнала, а други̂ жѣнки такожь съ коромеслами та зъ вѣниками стояли коло воро̂тъ, та лишь ждали, абы котрый жидъ навернувъ ся; були бы єму воду