Цю сторінку схвалено
А у свѣтлици було усе такъ, якъ першого разу, лишь що було двѣ помостинѣ выважени̂ и великій глубокій гро̂бъ укопаный, а коло гробу стояла та сама трунва, що перше на ослонѣ стояла. Фармазоны уклонили ся старшинѣ, а той у бѣло̂й одежи такъ промовивъ до нихъ:
„Миръ вамъ, братя! У сѣмь лѣтъ, сѣмь мѣсяцѣвъ и сѣмь недѣль витаємо васъ тутъ у друге, а то лишь эа для того, абы васъ переконати, що наше слово сповнило ся, и що вы, якъ будете жити по заповѣдяхъ нашихъ, за той часъ щасливыми будете. — Стефане Притуляку, подай сюды твою книжку! Якъ ты записувавъ ся у наше товариство, то мавъ ты поля два морги, хатиночку, що не вартъ була съ-повна и 10 ринскихъ, а на те усе 75 ринскихъ довгу у жидо̂въ, и то все за горѣвку. Нынѣ маєшь чотыре морги поля, хату у вартости 400 ринскихъ, пару воло̂въ, двѣ коровѣ, пасѣку и садъ, у хатѣ усѣлякого прибору на 100 р., ты и жѣнка и дѣти убраня на 200 р., коло дому усякого начиня и варстату, у шпихлѣри 12 корцѣвъ хлѣба, у громадско̂й позычково̂й скрынцѣ готового вложено гроша на 150 р., — а те чи не всё було бы сёгодня у жидо̂вскихъ кишеняхъ. А тамъ у пазусѣ що маєшь? 200 р. готового гроша на пару коней и на