Сторінка:Фармазоны. Написавъ Ю. Федьковичь (1874).pdf/76

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
далѣ пити! Щастє маєте, що хоть на молодого але розумного чоловѣка трафили, котрый менѣ се заразъ и вповѣвъ. А я читавъ зновь у одно̂й нѣмецко̂й книжцѣ правдиву одну исторію, якъ то давно десь, у Швайцаріи ажь, одно село було дуже розпило ся и такожь хотѣло чортови записати ся, и якимъ способомъ оденъ молодый чоловѣкъ ихъ выратувавъ и во̂дъ пянства и во̂дъ гадки проклятои: а то такимъ самымъ способомъ, якъ мы васъ отсе. — Тяжко намъ було, дѣти люби̂, вѣрте намъ, що тяжко! наличманы на лице брати та комедію передъ вами грати, але для спасенія душъ вашихъ и для щастя вашого мы и на се поважили ся, бо видѣли, що иншій спосо̂бъ не помагає и що вы забобонамъ бо̂льше вѣрите, якъ людямъ ученымъ и слову божому. Бо фармазоны є дѣйсно въ свѣтѣ, але не є то таки̂ люде, абы чортови записували ся, але є то таки̂ люде, що чортови опирають ся, чимъ лишь можуть, а найбо̂льше тымъ, що нѣщо не пють, що церковь божу и заповѣди господни̂ шанують, гры та гульки не справляють, у одно учать ся правды и книжки добри̂ читають, а абы ихъ не кортѣло по корчмахъ ходити, собѣ порядни̂ и выго̂дни̂ домы будують, выго̂дно жиють, а розрывки собѣ у роботѣ и у порядно̂мъ господарствѣ шукають, усе такъ, якъ вы