Сторінка:Фармазоны. Написавъ Ю. Федьковичь (1874).pdf/77

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

сихъ сѣмь лѣтъ, сѣмь мѣсяцѣвъ и сѣмь недѣль робили и старали ся; для того можете смѣливо фармазонами звати ся, и собѣ ту назву за честь мати. — Другимъ разомъ вамъ бо̂льше за нихъ уповѣмь, а симъ разомъ лишь скажу вамъ, що чортъ не прийде вамъ нѣ на роздорожище грошей давати, нѣ до пустого двора або замку, бо має во̂нъ помо̂чнико̂въ ще лѣпшихъ во̂дъ себе, а се такихъ, що душѣ ваши̂ на векслѣ хапають та гро̂шь вашь, на котрый вы тяжко працюєте, за пусте болото выдуруюють. О то є ти̂ чорты видими̂, котри̂ на вашь кро̂вавый крейцарь чатують и на спасеніє вашои душѣ засѣдають, якъ той ко̂тъ на мышь. Вы вже знаєте, хто они є, и стережѣть ся ихъ, бо, якъ святе письмо каже: ворогъ не спить але дивить ся, кого бы пожерти. Отже-жь сокотѣть ся, дѣти, сокотѣть! го̂рше огню єго сокотѣть ся, абы зновь васъ съ праведнои дороги не звѣвъ!“

— Не трафить ся! каже Николай Пасѣчный, але скажѣть менѣ, панъ-отчику, во̂дки вы знали, що я тои днины пивъ порцію горѣвки? Таже вы се не могли знати, поки свѣта! — менѣ се и до нынѣ съ чуда та зъ дива не сходить!

— „За се вже мене пытай,“ каже Складанъ, выступивши на передъ; „се менѣ вдало ся якось