Цю сторінку схвалено
Базаринки твої любит!
Заверни ся, бо тя згубит“.
„Аби-сь дав ми тілько злота,
що наповню сю долину,
Аби-сь дав ми в двоє більше,
то я Дзвінки не покину.
А не хочеш ти зо мною
йти до Дзвінки. — в твоїй воли;
Заверни ся з леґінями,
але Добуш — ні, ніколи!“
„Я тебе бих мав лишити?
Я, твій брат, тебе самого?
Того люде не діждали,
тай не діждут люде того. —
Гай, на перед, гайдамахи!
Де капітан, там і люде.
Дай ми руку, пане брате,
чей гніву вже в нас не буде“.
***
„Добрий вечер, красна Дзвінко, отвори, пусти до хати!
Сім сот хлопців є зо мною,
а вже час би вечерати.
