ви говорите. Мені здається навіть, що таку статтю не далиб і печатати. Я просто-простенько натякнув, що „незвичайний” має право, вправді не офіціяльне право, а сам має право позволити своїй совісти перекрочити… через деякі перешкоди, і єдино в тім лиш случаю, коли воплощення його ідеї (часами спасительної може бути для цілої людськости) сего зажадає. Ви зволите говорити, що стаття моя неясна; я готов її сам розяснити, по можности. Я може бути не помилюсь, коли подумаю, що вам мабуть сего і хочеться; я на ваші услуги.
— По мойому, колиб Кеплєрові і Нютонові відкриття, в наслідок яких-небудь комбінацій, ніяким світом немогли стати звісними людям инакше як з пожертвованням життя одного, десяти, ста і т. д. людей, котрі перешкаджали би сему відкриттю, або стояли би на дорозі яко перешкода, то Нютон мав би право, і навіть був би обовязаний… усунути сих десять, або сто людей, щоб зробити звісними свої відкриття всій людськости. З сего впрочім цілком не виходить, щоби Нютон мав право убивати, кого йому задумається, стрічних і поперечних, або красти кождого дня на базарі.
— Дальше, о скільки памятаю, виводжу в моїй статті, що всі… ну напримір хоч законодателі і ладнателі людськости, починаючи з найдавнійших, продовжаючи Лікургами, Солонами, Магометами, Наполєонами і так дальше, всі до одного були проступники, вже тим самим, що даючи новий закон нарушували старий, свято почитаний суспільністю і насліджений від батьків, і вже очевидно не лякались і крови, коли тільки кров (іноді зовсім невинна і славно пролита за давний закон) могла їм помочи. Завважати навіть треба, що більша часть сих добродіїв і установителів людськости були як-раз страшні проливателі крови. Одним словом я виводжу, що і всі, не те що великі, але хоч би лиш трохи з колії виходячі люде, значить такі, котрі спосібні сказати хоч би трохи щось нове, мусять по природі своїй бути доконче проступниками, більше або менше, розуміється. Инакше трудно їм вийти з колії, а оставатись в колії вони очевидно не можуть пристати. Одним словом ви бачите, що до тепер тут нема нічого особливо нового. Се тисячу разів було напечатане і прочитане.
— Що же дотикається мойого поділу людей на звичайних і незвичайних, то я признаю, що він трохи самовільний,
