Раскольніков замовк і звернувся до свого чаю. Петро Петрович виняв годинник і подивився.
— Мушу вийти за ділом, і таким чином не перешкоджу, — додав він з трохи обидженим видом і взявся вставати з крісла.
— Останьтесь, Петре Петровичу, — озвалась Дуня, — адже ви хотіли було пересидіти вечір. Притім ще ви самі писали, що хочете в чімсь там обяснитись з матусею.
— Се дійсна правда, Евдокіє Романівно, — з притиском промовив Петро Петрович, присів знову на крісло, все-ж таки ще задержуючи капелюх в руках. — Дійсно хотів обяснитися і з вами, і з достойною вашою матусею, і навіть про вельми важні пункти. Однакож, як і брат ваш не може при мені обяснитись дотично якихсь предлогів пана Свидригайлова, так і я не хочу і не можу обяснятись… при других… дотично декотрих, дуже і дуже важних пунктів. До того ще головна і дуже настійчива просьба моя не була вислухана…
Лужин прибрав гіркий вираз лиця і з повагою замовк.
— Просьба ваша, щоби брата не було при наших сходинах, невиконана єдино в наслідок мого бажання, — сказала Дуня. — Ви писали, що були братом обиджені; я думаю, що се треба чим скорше розяснити, і ви повинні помиритись. І коли Родьо вас дійсно обидив, то він повинен і буде просити у вас вибачення.
Петро Петрович відразу набундючився.
— Є такі обиди, Евдокіє Романівно, котрі при найліпшій волі забути годі. У всім є границя, за котру перейти небезпечно; бо переступивши раз, вернутись назад не вернеш.
— Я вам не про те властиво говорила, Петре Петровичу, — трохи з нетерпеливістю перебила Дуня. — Порозумійте гарненько, що ціла наша будуччина зависить тепер від того, чи розясниться і чи полагодиться все те, як мож найскорше, або ні? Я просто, при першім слові кажу, що инакше не можу на отсю справу задивлюватись, і коли ви хоч трохи мною дорожите, то хотяй і з трудом, а вся отся історія повинна зараз нині закінчитись. Повторяю вам, коли брат провинив, він буде просити вибачення.
— Дивує мене, що ви так ставляєте питання, Евдокіє Романівно, — роздразнявся все більше і більше Лужин. — Почитаючи і так сказати обожаючи вас, я рівночасно дуже і
