були вже одягнені в козацькі сині жупани й шаравари, виконані з німецькою систематичністю на домаганнє наших і по їх вказівкам.
Пригляньмо-ж ся блисше тій справі.
Що се таке козацький однострій? І кілько нім національного?
Сі питання можуть зразу видавати ся дивними. Але годі забувати, що коли навязуємо до традиції, то слід навязувати до дійсно своєї традиції в повнім розумінню того слова. Така перша традиція у нас скінчила ся з упадком нашої першої державности, себто з упадком українських князівств (14 ст.). Те, що відродило ся за козаччини, було для нашого оживлення великої й неоцінимої ваги, але воно відроджувало ся під сильним впливом чужого. Козацький „однострій“ (коли він до часів Мазепи взагалі був переведений) повстав під впливом могутнього тоді Турецького мілітаризму; турецька мода була що до ноші так поширена, що через наші землі перейшла аж у Польщу й там відбила ся на ноші польської шляхти (котра взагалі ніколи нічого оригінального не придумала).
„Широкі як море“ козацькі шаравари виразно вказують на своє східне походженнє й запрошують до того, щоб сідати на землю з підібганими під себе ногами. Пробиваєть ся в них східне марнуваннє матерії, ласе на своєрідну, для східнього ока принадну красу з її буйністю й фалдистістю. Старі
