від других. Як відомо, історія новочасного військового однострою зовсім не стара: вона сягає тільки до 17 столітта (зачинаєть ся разом з заведеннєм постійних армій на більші розміри). Довгий час у війскових одностроях поодиноких держав уживано певних засадничих красок. І так англїйскі жовніри мали голосні червові блюзи, француські — червоні штани, краска німецького однострою була темносиня, російського зелена і т. д. Опісля по ріжних досвідах краска однострою військ усіх держав стала в меншій або більшій мірі сірою (з ріжними відтінками). Японія не тільки приняла ту найновіщу краску і форму, але зовсім зрівнала однострій офіцирів, під'офіцирів і мужви, лишаючи офіцирам тільки дуже незамітні відзнаки.
І так за вислід боротьби між традиційною бувальщиною а практичною сучасністю на полі військового однострою можна уважати меньше–більше те, на чім стоять Угри: однострій їх війська зовсім європейський, тільки шамеровані прикраси вказують на Угорські впливи.
Як-же супроти того представляєть ся справа однострою українського державного війська?
Вона вступила вже в стадію здійснення і проявила ся повним зворотом до козацької традиції: перші дивізії Української Республики, що разом з Німцями входили до відібраного большевикам Київа,
