вишивки на сорочках і иншій одежі передовсім і головно прикрашують ковнір, де поміщуєть ся найкрасші прикраси. Навіть у зимовій, кожуховій одїжі ковнір — се важна річ. І слушно: бо коли всі инші прикраси часто закривають ся або й зовсім відпадають, — ковнір лишаєть ся як найбільш видна частина.
Крім естетично-льоґічних арґументів за прикрашенням ковніра відзнаками є ще й практичні: на вулицях наших міст часто можна тепер зустріти молодих або низьких ростом жовнірів, що високо задирають голови, щоб розпізнати відзнаки висших ростом пруських офіцерів, котрі мають відзнаки приміщені на раменах. Супроти того непрактичність такого приміщування відзнак зовсім ясна.
Заходить тепер питаннє, які саме відзнаки помістити на ковнірі. Бо можливі двоякі: або тут умістити окремі відзнаки для родів оружа (піхоти, кавалерії, артилерії, летунів, зелізнодорожних полків і т. д.) і числа полку — або сі відзнаки поставити на барчики (де приходять паґони), а на ковнірі помістити відзнаки шаржі, військового степеня.
Мені сей другий спосіб видасть ся практичнійший. Бо вже з досвідів російсько-японської війни, потверджених опісля досвідами сеї великої війни, знаємо, що дуже часто залежить на тім, щоб неприятель з попавших у полон не знав напевно, який саме полк стоїть перед ним. В тій цілі осві-
