Тепер ходить лиш о належите артистичне виконаннє того гербу. Як він буде виконаний, чи на старо-руськім житі, чи на якім иншім фоні, невідомо. Перше його виконаннє (на 100 карб. банкноті) неможливе, й можна його виправдати хиба великим поспіхом. Але треба сподівати ся, що велика Україна, яка видала артистів і знавців старини та орнаментики, на міру Сластьона (ілюстратора „Гайдамаків“) — здобудеть ся на відповідне виконаннє свого гербу.
Над замітами проти принятої монетної одиницї не буду розводити ся, бо їх зібрав і збив Вп. Президент української Республіки, проф. Грушевський.
Згадаю тільки про оден заміт, який можна б піднести не так проти „гривни“, як проти здріблення її. Гривна мала колись вартість одного фунта благородного металю, значить вартість велику, особливо, коли взяти під увагу відношеннє між засобами поживи, одягом і т. д., а грішми в давних часах. Не підлягає сумніву, що при відбудовуванню форм нашої старої державности, не може лежати в нашій інтенції обезцінюваннє, чи зменшуваннє ціни старих памяток. Се й не лежало в інтенції мужів, що ухвалили в монетарній системі привернути нашу стару монетну одиницю. Тимчасом зайшла тут певна суперечність, яку впрочім можна-б ухилити
