Надійшов день ліцитації. Перший зявився барон в однім повозі з Ніною. Ліцитація відбулася не в палацу, а коло економічних будинків, на широкім пляцу перед економією, де стояли ще грубі колоди, на яких ще недавно, за панщини, гайдуки щосуботи відлічували підданим призбирані за тижневу роботу півкопи та копи канчуків. Ніна вийшла з повозу й сіла на ґанку, барон ходив по подвірю, дожидаючи судової комісії.
Надійшла комісія, — урядники, возні з паперами і з молотком, а за ними валила густа юрба жидів, міщан, хлопів, їхало деяке цікаве панство, прибув навіть пан староста для удержання порядку. Барон глядів на всіх весело, напів вітав, як знайомих, із старостою почав розмову про політику, але не скінчивши її, скочив до комісійного стола, де вдари молотка дали знати, що починається урядова діяльність.
У тій хвилині товпа заворушилася, зашепотіла й заклекотіла, мов окріп, коли в нього кинуть розпечений камінь. Доріжкою від міста
115
