І в лїсї мало що тельмом
Усїх не вбили. Все до чиста
Там списано. Про те-ж, як пан
Без права накидав горілку,
Як боронив завести шкілку
І в свято нас, гірш антихриста
На панщину, немов поган
Гнав на роботу — анї слова.
І кождий відходив як струтий.
„Тепер нам лиха не минути!”
Селом ішла загальна мова.
Пан староста при дни сидїв
У пана десь колись глядїв
На комісарську ту роботу,
Хоч протоколів не читав;
Нарештї пана попрощав,
Вернув до міста у соботу.
Комісар мов слота осїнна
Ще тиждень висїв над селом,
І раз у раз тяг протоколи,
Мов жили витягав поволи
З людий, мов воля невідмінна
Була в нїм — всїх окрити злом.
Було се вечором в недїлю.
Нас кілька в хатї у дяка
Сидїло і нї будь яка
Розмова нам не йшла, надїю
Ми стратили на наше дїло.
