Бо він не волю вам приносить,
Але біду. Нї цар, нї сам
І з неба Бог не має права
Те дарувати, що моє!
Нї, нї, се не цїсарська справа!
Нї Бог, нї цїсар не дає
Того, чого і сам не має.
Так слухайте-ж, що скажу вам:
Най жадна воля вам не снить ся,
Не цїсар вам її ховає,
І поки я тут, не явить ся
Вона, хиба я сам вам дам!”
Так богохульними устами
Він вимовив і в двір пішов.
Здаєть ся, сими він словами
Бажав нас пригнїтить, немов
Тяжким камінєм; та противно,
По тих словах в нас дух війшов.
„Слїпий, слїпий!” — ми погадали —
„Ти думаєш, що світ увесь
В руках держиш, а доля дивно
Тебе веде і в скісь і в склесь,
І сам не зглянеш ся, як пасмо
Твоєї гордости урвесь”.
І вже не страшно нам, не жасно
Було, коли щось по двох днях
Плєнїпотентів наших бідних
Ледви живих на битий шлях
