„О клюпа кльопа христіянська!
Пан мав інтерес так касать.
І цар панам не вітпирає,
Шо панське, тілько опіцяє
Їм з каси панщину сплятить.
А я, слюга його, не мошу
Турить вас, правду вам холошу.
Печать ся, снаєш, шо сначить?”
„Най нам здоров панує цїсар,
Тай щоб при нїм і пан комісар
Жили нам довго, — але ми
Вже так богато потерпіли,
Що боїмось, аби й сей раз
Знов на леду ми не осїли.
Ми, паночку, просили б вас:
Із нами враз у двір ходїть.
Патент сей пану прочитайте,
Йому й печать ся покажіть,
А вже тодї, як він все знайде
В порядку, ми повірим всьому.
Тодї вже й цїсарю благому
Подякуємо ми любовю,
Йому добром і навіть кровю
Послужим щиро ми при тім”.
„Се топре, кльопа, ти скасаля!
Хотїм у твір, апи пісналя
І пан ваш все. Хотїм, хотїм!”
