Сторінка:Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu/3

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
ПЕРЕДМОВА.

Поетичне оповіданє „Панські жарти” було написане в сїчнї і лютім 1887 р., незабаром по моїм шлюбі, і вийшло друком у перве 1887 р. в окремій книжечцї п. з. „З вершин і низин. Збірник поезій. Накладом автора”. Зараз по появі сеї книжечки лїтературна критика дуже прихильно привитала сю поему (пор. „Зоря” 1887 р. ст. 241—2[1], що загалом досить рідко трафляло ся з моїми творами. — Книжочка розійшла ся досить скоро, і в р. 1893 я видав її другим накладом у значно збільшенім обємі. (З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Друге доповнене виданє. Накладом Ольги Франко. Львів 1893, ст. 468—VI), де поема „Пан-

  1. Рецензент Г. Ц. (Григорий Цеглинський), ставлячи ся в загалї дуже неґативно до збірки лїричних поезій, що входили в склад книжечки „З вершин і низин”, вбачаючи в них лише „римозану прозу і революційну тенденцію”, в „Панськіх жартах” добачик „monumentum aere perennius”. „Вони — писав д. Г. Ц. — „суть окрасою не тілько поезій Івана Франка, але руської поезії взагалї. Ми не вагуєм