Всю правду вивідай як слїд!
На все про свідків постарай ся,
А завтрішнього не лякай ся!
Ще ж не перевернув ся світ,
Щоб піп узяв мене під ноги.
Вже ми їм тут притремо роги!
Лиш тихо, справно!” „Буде ґіт!” —
Сказав, вклонивсь і вийшов Жид.
XI.
Ще сонце ясне не сходило,
Ледво на днину зазоріло,
І спало в тьмі село, коли
З дзвінницї дзвони загули
І на всеночне люд скликали.
Від дзвонів гомону кругом
В хатах будили ся, вставали.
Немов зірки віконця сьяли,
А далї звільна повагом
В кожухах і шапках смушкових,
В великих чоботах пасових
До церкви люди потягли.
Далеко чутно, як скрипить
Замерзлим снїг під їх ногами,
І пара з віддихів клубами
Немов із коминів бухтить.
У всїх на вусах мов ігли
