Сторінка:Франко Іван. Панські жарти (Нью-Йорк, 1919).djvu/81

— 81 —

 Коли глядь,
Аж і з попівства їдуть сани,
На санях піп, два атамани,
Й слуга. Значить, пан справдї гнать
Попа задумав до роботи!
Яким се правом? Чи добив ся
На теє дозволу в ґубернї?
Не дармож довго так барив ся,
А ті пани на все штудерні.
От так ми думали, і знов
Нових нещасть на себе ждали.
Втім із переду чути: „Гов!”
Ось двір! І ми край брами стали.

А в брамі пан стояв — високий,
Плечистий, в польських чоботах,
У футрі й шапцї, чорноокий
І чорновусий. У руках
Канчук держав і тріскав ним
На вітер нїби для іграшки,
На правдуж сани він числив,
Що проїздили перед ним,
Горілку потягав із фляшки,
А на поклони мужиків
Й кивком не одвічав одним.

Та ось попівські їдуть сани,
За нимиж довгий ряд таких,
Що пан їх звав бунтівниками
І з давна око мав на них.