магають ті осібники і ті роди, що покажуть ся сяк так найсильнїйшими. Отже у одних перемога здобуває ся величезною плодючістю, у иньших кремезною будовою тїла, у иньших витревалістю на студїнь, на спеку, на мокроту, на сухість, на голод, нарештї ще у иньших прикметами розуму, хитрістю та оглядністю, відвагою або боязливістю. Чоловік, найвисше зорґанїзований з усїх, зробив ся паном усїх животворів власне завдяки величезному розвоєви своїх духових здібностий.
Дарвінова наука, з якої тут подано найзагальнїйший нарис, мала величезний вплив на людське розумінє живого сьвіта. Хоч вона не витворила понятя нам ключ для його зрозуміня. Не диво, що деякі вчені природники Дарвінїсти (прихильники Дарвіна) пробували тим ключем, здобутим із вивченя живої природи відімкнути також велику загадку людського поступу, відповісти на докучливі питаня, відки взяла ся та страшна нерівність між людьми, чи вона потрібна, чи мусить бути вічно або чи з неї можливий який вихід? Їх відповідь — маю тут на гадцї головно великого нїмецького природника Ернста Гекеля — була дуже проста. Чоловік, що до свойого тїлесного устрою, такий сам твір природи, як і всї иньші і так само підлятає законам природи, а особливо великому, всесильному законови боротьби за єствованє. Вся людська істория, се ненастанна боротьба, ведена ріжними способами а все для одної цїли, аби удержати себе і своє потомство.
В тій боротьбі раз-у-раз гинуть мілїони людий, в нїй на протягу звісної нам істориї погибли тисячі і мілїони громад, племен і народів, лишаючи місце иньшим, сильнїйшим, здібнїйшим, щасливійшим. Власне в тім, що в тій боротьбі удержують ся сильнїйші, здібнїйші та трівкійші, лежить жерело людського поступу. Теперішний стан людий є витвором тої віковічної боротьби; він так само
