— A riech'an daanen tat'n aran![1] — крикнув на нього дзвінкий дівочий голос, і при тім дві м'які руки обхопили його руку так нагло, що він задрижав цілим тілом і малощо й сам не втратив рівноваги.
— Nü, wus is?[2] — запитав він, повертаючись в той бік, звідки грозила небезпека.
Не вважаючи на неласкаві слова, якими привітала його незнайома людина, в голосі його не було ні гніву, ні прикрої жорстокости. Дотик м'яких рук зробив на нього якесь дивне враження; він сам не знав, що воно таке, і почав крізь померки приглядатися незнайомій людині.
Це була жидівська дівчина, літ, може, коло двадцяти, повнолиця, чорноока, хоть і не зовсім хороша собою. Подібних облич бачив Герман день-денно цілі десятки на вулицях, але тоді, вечірньою добою, підо впливом м'якого дотику її рук, бачилося йому, що це лице якесь принадніше від інших, очі живіші, голос приємніший; одним словом — він став, немов причарований, і з дурною міною дивився на незнайому дівчину. Ще й тепер, пригадавши собі оту стрічу і цілу сцену на вулиці, Герман сплюнув з досади.
— От не мало мене де лихо здибати, то мене догонило на гладкій дорозі! — проворкотів він, морщачи чоло. — Дурень з мене був та й годі.
Але тоді, при першій стрічі з Рифкою, Герман дуже і дуже далекий був від подібних неделікатних думок і викриків. А втім на хвилину він не міг прийти ні до яких загалом думок, доки йому над вухом не прозвучав дзвінкий сміх дівчини. Сміх той протверезив його.
— Ну, чого стоїш, очі витріщивши? — проговорила вона. — Ади, дощ буде, махай!
Вона хотіла відійти, — Герман мимоволі машинально вхопив її за рукав, усміхаючись. Вона поглянула на нього якимсь дивним, напів гнівним, напів визивним поглядом. Герман осмілився, почав розмовляти, йдучи поруч неї. Так зав'язалося їх перше знайомство.
Рифка, як і Герман, була сирота. Її батьки повмирали також на холеру, вона лишилася маленькою дитиною в опіці старої тітки, у котрої жила й тепер. Тітка ота, бездітна вдова по орендареві з Залісся, взяла її за свою, обіцяючи при виході замуж дати їй п'ятсот ґульденів посагу і виправу. Рифка розповіла про все це Германові зараз першого вечера, заки
