через свою спритність і часто безсовісне туманення ґоїв, фірманів та злісних. Будування депа протяглося цілих чотири роки, а за той час Германів капітал устиг нарости до значної цифри, десяти тисяч. Інший, на місці Германа, затер би долоні з радости, що йому вдалося так гарно зискати, і, тямуючи стару приповідку: „По зиску втрати надійся!“, сховав би грошики в безпечне місце та й почав сяк-так жити процентами. Але Герман був не з таківських. Боротьба задля крейцара, задля ґульдена, а то й сотні ґульденів, — боротьба завзята, тяжка і ненастанна, розгарячила його. Він шукав іншого поля, на якім би міг зараз стати до бою з новими противниками. Таке поле вже, існувало, а існувало воно не де, а в Бориславі.
Домс, знаменитий пруський капіталіст, котрому Галичина майже в кождій галузі промислу завдячує першу спонуку, проїжджаючи через Дрогобич, звернув увагу на дивну мазь, котру жиди в коновках розносили на продаж селянам по ринку. Переконавшись, що це нафта, занечищена земляними і іншими мінеральними примішками, він забажав побачити те місце, де добувають ту мазь. Йому зараз показали бориславські мочари. Селяни розповіли йому, як вона підходить на верх води, як випалює траву і всяку рослинність, а деякі заговорили навіть про підземних, заклятих бойовиків, що їх перегнила кров випливає наверх. Домс, практичний чоловік, розуміється, небагато там зважав на такі казки, але швидко покмітив, що нафтові жили мусять бути неглибоко, коли нафта сама підходить догори, і що мусять вони бути неабиякі багаті. Він поїхав до Борислава, провідав місцевість і рішив зараз-таки почати першу пробу. У кількох бідніших він позакуповував за безцінок частки поля і, найнявши бориславських таки парубків, почав копати вузенькі „дучки“. По трьох-чотирьох сажнях показалася нафта. Домс тріюмфував. Він швидко кинувся будувати дестилярні, почав радитися з ученими інженерами та гутниками. А тим часом збоку натягла інша хмара, що швидко затемнила його надії.
В околиці рознеслася вістка поміж усіма маєтнішими або й тими, що бажали швидко доробитися, про Домсову нахідку і про „чистий інтерес“, який з того можна б зробити. Всі, а особливо жиди, лавою поперли в Борислав, хто з готовими грішми, а хто й так, на щастя. Почалася боротьба, якої досі не бачила Галичина. Слизький, влізливий жидівський елемент, мов вода підчас повені, вдирався в усі закутини, всі шпарки, шпів, немов тисячі хробаків, показувався всюди, де його ніхто й не сподівався. Докладне знання про-
