звали так за це, що всякого пійманого шляхтича роздягав і кидав у лісі, прикрутивши до дерева.
» — вони заволодівають містами та селами — «
»Цього то нам і треба найбільше« — сказав Абазин — »повагом та поволі всі українські землі під одною булавою зібрати. Ось наш невсипущий Семашко, дай йому Боже здоровя, двацять волостей на самому Побережі очистив.«
Писар читав дальше слізне посланіє шляхти:
» — одні беруть проломом, другі піддаються їм із доброї волі. — «
»Як припекти то й де та добра воля візьметься« — докинув Скорич.
А все таки й по містах нашого брата чимало сидить, ремісників та козаків надворних.«
» — визволяючись із покірливости панам і таким робом укріпляючи та всилюючи могутність їх на річ наших же маєтностей. Вони грабують — «
»Своє одбирають, що кровю і потом запрацювали« — ображено перебив читання листа Шпак.
» — села та місточка, вибивають пасіки — «
