Сторінка:Хмара-вістун (Megha-dûta). Старо-індійська елегія Калідаси (1928).djvu/29

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана
— 22 —


25.[1]

На гірці Нічай зупинись, щоб трошечки спочити:
Вона наїжиться кадамба-квітами в твоїх обіймах.
Там з ґротів гострий аромат гетер здіймається в повітря,
Де з ними городяни молоді злягаються шалено.

26.[2]

Лети, спочивши, далі та побризкай свіжою водою
Бруньки в кущах жасмину, що росте край річки лісової,
На мить одну покрий квіткаркам щоки холодком тінявим,
Бо, піт стираючи, вони квітки - сережки ломлять в ухах.

27.[3]

Хоч це для тебе може буде кругом, бо летиш на північ,
Проте не помини Уджаїні, її терас, палаців.
Коли жінки тамтешні зорами, як блискавка швидкими,
Тебе не зачарують, будеш розчарований навіки.

28.[4]

Над хвилями бурхливими літаючи, пташки, мов пояс,
Оточують Нірвіндхью; вир вона, як лоно, випинає,
Стрибаючи чудово по камінню. Ти напийся з неї:
Жінки, відомо, щоб привабити коханця, кокетують.

  1. Гірка Нічай (с. т. низька) здається біля Бхільси. „Тремтіння“ або „наїжування“ волосся на тілі є одним з обов'язкових атрибутів кохання-похітливости в Індусів. Про специфічний „аромат“, що його „виригають“ (як стоїть літерально в тексті) печерні ґроти — „окремі кабінети“— Маллінатха говорить, як про окрему якість індійських „кокоток“.
  2. Жасмин (jasminum auriculatum, yuthikâ). Порівняння обличчя, вух, роту перстів т. щ. до лотосів є одно з „загальних місць“ індійської поезії.
  3. Уджаїні (Одзене в греків) або Аванті (тепер Уджейн у володіннях махараджи Ґвальорського на плоскогір’ї Мальва), резиденція славетного в індійській поезії царя Вікрамадітьї. Опис сучасного стану Уджаїні, цієї „Флоренції індійського Ренесансу“ і пам’ятників, що в ній залишилися, див. Deussea. Erinnerungen an Indien s. 194 — 201 (Berlin-Leipzig, 1904). Jackson. Kotes from India. J. o. Am. Or. Soc. 1902, p. 307 — 317.
  4. Нірвіндхья, одна з невеличких приток Чамбала (див. І, 45) на схід від Уджаїні.

    Вираз оригіналу „пуп“ („глибокий“ пуп вважали за одну з принад індійських красунь пор. II, 19) в перекладі змінено на сприятливіше для європейського вуха „лоно“. Тут є натяк на „флірт“ річки (жінка) з хмарою (чоловік).