Сторінка:Хмара-вістун (Megha-dûta). Старо-індійська елегія Калідаси (1928).djvu/38

Ця сторінка вичитана

— 31 —

58.^[1]

Ще вище — станеш гостем дзеркала богинь, гори Кайласи,
Де скелі пересунув Равана, десятилиций велет.
Вона стоїть шпилем, як лотос, білим у блакить підвівшись,
Мов білий регіт Шіви голосний, накупчений віками.

59.^[2]

Видовище передбачаю гарне: як слонівка свіжа,
Гора біліє, а над нею твоя постать потемніла.
І нерухомими очима всі на це дивитись зможуть:
Здається темно-синій плащ, що над плечима Плугоносця.

60.^[3]

Коли бог Шіва, скинувши змію - браслет, за руки взявшись,
По цій Горі Розваг з дружиною своєю Ґаурі піде,
Склади собі на фалди постать, у нутрі затримуй воду
І піднесеш їх в гору, ставши за щаблі діямантові.

↑ Коли 10-головий демон-велетень Равана, що викрав потім Сіту (див. І, 1, у свойому зухвальстві спробував віднести геть шпиль святої срібної гори Кайласи) тоді Шіва перешкодив цьому: збіччя гірські затиснули велетневі руки та 200 років не відпускали.
За зразок „ідеальної“ білости індуси вважали (див. Дандін. Пригоди 10
принців-юнаків. І гл. „Вступу“): осінній місяць, жасмін, камфору, іней, перли, лотос, лебедя, слона Айравату, молоко, гору Кайласу і гучний регіт Шіви.
↑ Баларама (пор. І, 49), відріжняючись від свого брата, темношкірого Крішни (с. т. чорний), є світлошкірий, але носить темний плащ.
↑ Шіва носить замість браслета змію, чим турбує свою дружину Ґаурі; тому він здіймає цю оздобу перед мандрівкою по „спортивному майданці“ (Krida-çaila), що знаходиться в кожному палацовому паркові (пор. П. 14). Щоб уявити собі богомільність, яку спричиняє ця станса сучасному освіченому індусові, див. Ранга-чарія, Rangacharia. A critical appreciation of Kalidasa's Meghasandega. (Madras. 1910), p. 55 — 6: „The display of the tender considerateness and magnanimous chivalry of Qiva, the Father of the Universe, in relation to Gauri, His Divine Spouse and the Mother of the Universe, is indeed as charming here, as the suggested beauty and splendour of the crystalline Kailasa; and it is no less charming to observe the scope and manner of the service whitch the moving cloud — messenger is directed to render with religious devotion and reverence to the Great Parents of the Universe“.

[1] Коли 10-головий демон-велетень Равана, що викрав потім Сіту (див. І, 1, у свойому зухвальстві спробував віднести геть шпиль святої срібної гори Кайласи) тоді Шіва перешкодив цьому: збіччя гірські затиснули велетневі руки та 200 років не відпускали.
За зразок „ідеальної“ білости індуси вважали (див. Дандін. Пригоди 10
принців-юнаків. І гл. „Вступу“): осінній місяць, жасмін, камфору, іней, перли, лотос, лебедя, слона Айравату, молоко, гору Кайласу і гучний регіт Шіви.

[2] Баларама (пор. І, 49), відріжняючись від свого брата, темношкірого Крішни (с. т. чорний), є світлошкірий, але носить темний плащ.

[3] Шіва носить замість браслета змію, чим турбує свою дружину Ґаурі; тому він здіймає цю оздобу перед мандрівкою по „спортивному майданці“ (Krida-çaila), що знаходиться в кожному палацовому паркові (пор. П. 14). Щоб уявити собі богомільність, яку спричиняє ця станса сучасному освіченому індусові, див. Ранга-чарія, Rangacharia. A critical appreciation of Kalidasa's Meghasandega. (Madras. 1910), p. 55 — 6: „The display of the tender considerateness and magnanimous chivalry of Qiva, the Father of the Universe, in relation to Gauri, His Divine Spouse and the Mother of the Universe, is indeed as charming here, as the suggested beauty and splendour of the crystalline Kailasa; and it is no less charming to observe the scope and manner of the service whitch the moving cloud — messenger is directed to render with religious devotion and reverence to the Great Parents of the Universe“.

[1]

[2]

[3]