Настя Грінченко щиро працювала для свого народу, пишучи вкраїнські народні й дитячі книжки, не вважаючи на те, що її молоденька доля все приносила їй горе та сльози. Діставши в кайданах хворобу на груди (сухоти), вона вмерла, маючи 24 років, поперед свого батька (року 1908-го)...
Ти серцем сповненим любови
Терпиш за темний нарід свій...
О, клич же юних до віднови,
О, клич же з теміню на бій!
О, сивий Орле, юний духом!
Навчи нас рідний край любить
І нашу долю невблаганну
Ясною й доброю зробить...
Навчи молити ся святинї —
— Святинї сонця і страждань, —
Навчи терпіть серед пустинї
За рій народніх сподївань.
Навчи кайданів не лякатись,
Горіти, тюрми руйнувать,
Любити, вірить, сподїватись,
Життя за волю віддавать!
Михайло Павлик — людина, котра протягом лїт 60, всі свої сили кладе на те, щоб книжками й проповідю думок своїх завести кращий лад серед
