Вселе́нною, — що на хвили́нку
Іі́ в импе́риі рвемо́.
И тут безо́дня животво́ру,
И тут прему́дрість бес конця́…
Одна́ково горі́ и до́лу
Сия́е світ Твого́ лиця́.
Молю́сь, не дай міні́ з роспу́ки
Зректи́ся ро́зуму мого́:
Неха́й не га́сне світ нау́ки
В промі́ннях ся́ева Твого́.
Неха́й мій дух, в земні́й юдо́лі,
Не зни́жуецця до звіря́т;
С Твое́і пресвято́і во́лі,
Неха́й во ві́ки бу́де свят!
