A placem boju będzie doł kryjomy,
A wyrok o nim wyda wróg potężny.
Приі́хавши, на поча́тку ро́ку 1847го в Ки́ів, дочу́всь я глу́хо, що мое́ о Христі́ бра́ттє зорганизува́лось у яке́сь товари́ство Кири́ла та Меѳо́дия, скомпонува́ло собі стату́т и на́віт ма́е свою́ це́ху — з ли́того залі́за персні́, на котри́х ся́ють лі́тери К. М. Оди́н с сих послідувателі́в чи покло́нників святи́х браті́в славя́нських ла́годивсь і́хати в Славя́нщину, щоб у че́ській Пра́зі и по дру́гих центра́х славя́нського народові́дання повиу́чувати славя́нські мо́ви, а верну́вшись шука́ти собі́ про́товпу до каѳе́дри в котро́му з украі́нських всеучи́лищ. Я хоть и прямува́в з листо́м Плетнёва до Жуко́вського, та не для то́го, щоб засі́сти в Німе́щині. Неда́вно перет тим уме́р акаде́мик слави́ст Прейс, а про Срезне́вського, що ёго́ заступи́в опісля́, ще не було́ мо́ви. Акаде́мия Нау́к посла́ла мене́ допо́внити мое́ славянові́даннє, с тим щоб верну́вшись бу́ти міні́ заразо́м и адью́нктом Акаде́миі и профе́сором Университе́ту. Змо́вились ми с сим бра́ччиком і́хати за гряни́цю вку́пі. От я й приступи́в до нёго с коро́ткими гужа́ми: чи сёму́ ж бо таки́ пра́вда?
Беспе́чно засмія́вшись, відказа́в міні́ бра́ччик: що се була́ в них, на які́йся час, хлопя́ча за́бавка, та вони́, схамену́вшись, той стату́т давно́ спали́ли, а персні́ позакида́ли в во́ду.
Була́ ж се в них загото́влена про ме́не и про Шевче́нка о́дповідь, на случа́й, коли́б ми дові́дались, як не́-
