Сторінка:Хуторна поезія.djvu/59

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено


И Бог ёго́ прийня́в, як ба́тько милости́вий,
Без на́ших кудлаі́в и голякі́в лати́нських.

 

 
Тепе́р проро́ка шле з мече́м в уста́х блиску́чим,

 Що вже між вас не бу́де німува́ти:
Розді́лить вас на ся, мов по́ломєм жеру́чим,
И бу́дуть вас сини́ и до́чки проклина́ти.