Ця сторінка вичитана
Відкіля́ взяли́сь у те́бе
Гетьмани́ поту́жні?
Хто круг тебе насторо́жив
Мечі харалу́жні?
Русь дала́ тобі́ побі́ду
Над Крижа́цтвом лю́тим,
Помогла́ тобі́ від По́льщи
Мо́скву віджахну́ти.
Як припе́р же ти Грізно́го
Москалю́гу й до́ма,
То за Ру́ссю й се зроби́лось, —
Річ усі́м свідо́ма.
Русь дала́ тобі́ Замо́йських,
Сопігів, Жовко́вських…[1]
- ↑ Ляхи́ му́сять пиша́тись тим, що прина́дили до свого́ культу́рного гу́рту таки́х ру́ських люде́й, як Замо́йські та Жовко́вські. Се нам со́ром, що ми не ви́робили собі́ під византи́йщиною культу́ри, рівнова́жноі з ри́мською. От же на́шим и тепе́р без уся́кого рівня́ння культу́рнійшим од нас сусі́дам здае́цця, ні́би ми посяга́емо на іх спра́вді вели́ку сла́ву, зга́дуючи, що рід знамени́того Жовко́вського, так са́мо як и вели́кого Замо́йського, був ру́ський. Оди́н ве́льми пова́жний до́слідник по́льскоі старосві́щини писа́в до ме́не між и́ншим „На́ що ви хо́чете одня́ти в нас Жолкє́вського“? — Я відписа́в: „Скажі́те, спаси́бі вам, яка́ ва́ша ду́мка про зна́не вам, давно́ вже напеча́тане королі́вське наданнє́ володи́мерського и бересте́йського влади́цтва оцце́ві покори́теля Москви́, Жовко́вського, котре́ перекупи́в у нёго Меле́тий Хребто́вич и котро́го він зрікся за́писсю в кгро́дзькій кни́зі за се́бе само́го и за своі́х діте́й ро́ку 1580го“? — На сей ві́дпис не відпи́сано міні́ нічо́го.
