Перейти до вмісту

Сторінка:Чайковський А. За сестрою (Краків, 1941).djvu/17

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Андрій нахилився розмотати сина, та в тій хвилині татарська шабля розчерепила йому голову… Оборона пропала. Діти закричали в один голос і задеревіли.

Татари позлазили з коней і звязали Степана. Один вхопив налякану на смерть дівчину. Її вчепився з усієї сили Павлусь. Татарин тягнув обоїх.

Павлусь у розпуці схопив татарина зубами за руку і вкусив так, що татарин аж засичав із болю. Він пустив Ганю і вдарив з цілої сили Павлуся кулаком по голові. Павлусь втратив память і впав на землю. Ганя кинулась прожогом у хату. Другий татарин зловив її за довгу косу і почав тягнути до себе.

Тепер станула на порозі Палажка.

В одній спідниці, простоволоса, виглядала страшно. Очі набігли кровю з лютости й розпуки. В руках держала сокиру.

Заки татарин успів взязати Ганю, Палажка кинулась, мов ранена левиця, й розрубала йому голову. Відтак скочила перед дитину і закриваючи її своїм тілом рубала сокирою на всі боки.

Татари нерадо вбивали жінок. То була для них найкраща добича. Один зайшов з боку і вирвав їй сокиру з рук.

Тоді Палажка стала оборонятися кулаками, мов довбнями, і зубами. Не могли її перемогти, бо коли побачила, ях її Ганю взяв татарин на