Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/10

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
Таміно. /взявши портрет, уважно вдивляєтьоя в нього, у ньому сплахуе кохання, так що він здається глухим до всього навколишнього/.

№3. Арія

Таміно. Прекрасні риси чарівні
        Засяяли з небес мені.
        І чую /2/, я тепер чолом
        Схиляюсь перед божеством. /2/
        Не знаю, що це промайнуло,
        Та серце все вогнем спахнуло.
        Може, узнав кохання я ? /2/
        Ах, так. Кохання - це чуття !
        Кохання /3/ - це чуття !
        0, якби я зустрівся з нею,
        0, якби я пішов із нею !
        Я став би, став би ...
        Що я став тоді робить?
        Та я б обняв, щастям повний,
        Її у пристрасті любовній,
        Моя була б на все життя! /3/
        Ах, моя на все життя! /2/
Дами /увіходять/. Будь мужнім, юначе ! Наша Цариця...
Друга. Доручила мені сказати тобі...
Третя. ... що шлях до твого майбутнього щастя відкрито.
Перша. Вона слухала кожне твоє слово і ...
Друга. ... читала в твоєму серці,навіть більше - вона своїм материнським серцем...
Третя. ... ухвалила зробити тебе щасливим. Коли цей юнак, сказала вона, такий самий мужній та відважний, який він ніжний, ході мою дочку напевне буде врятовано.