Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/20

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана
Папагено. То він звільнить мене від зворотної подорожі, - це можу собі уявити.
Паміна Твої муки були б жахливі.
Папагено. Щоб уникнути цього, ходімо вчасно звідси.
Паміна. Ми не можемо гаяти ні хвилини. На цей час
        Зарастро звичайно повертається з полювання.
Папагено. То Зарастро немає вдома? Тоді ми виграли гру.
        Ходімо, прекрасна дівчино ! От зробиш ти очі, як побачиш
        вродливого юнака!
Паміна. Гаразд, наважимося. / Вони йдуть: Паміна повертається /. А коли все це обман, коли це - злий дух з почту Зарастро ? /Уважно дивиться на нього/.
Папагено. Це я - злий дух? Що ви собі гадаєте, панночко? Та я - найдобріший дух у світі.
Паміна. Та ні! Портрет доводить, що я не помилилась, він прямо з рук
        моєї ніжної матері.
Папагено. Прекрасна панночка, нехай ніколи в жмене не буде як і досі жодної завалящої
Папагеночки, коли я тебе обдурив.
Паміна. Бідолаха ! То в тебе немає жінки ? ПАПАГЕНО. Ще ні разу нe було навіть двічини, нe те, що жінки ! Це все сумно.
Паміна. Потерпи, друже! Небо ще подбає за тебе й пришле тобі подругу раніше, ніж тж сподіваєшся.
Папагено. хай би воно швидко подбало !