Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/31

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Оратор / підводиться/. Великий Зарастро, ми ознайомилися з твоїми словами і дивуємось їх мудрості. Проте, чи подолав Таміно жорстокі випробування, яв сподівається ? Даруй, що я так вільно відкриваю перед тобою свої сумніви. Я побоююсь за цього юнака. Що,як у гіркій скруті він втратить дух і в жорстокому бою буде переможений ? Він же - принц.
Зарастро. Більше - він людина. / Знову потрійний акорд/. Таміно з його супутником вводять у храмові присінки. / До Оратора, який схиляє перед ним коліна/. І ти, друже, якого боги через нас призначили бути захисником істини, справ свою священну службу і своєю мудрістю навчи обох, у чому обов'язок людства, навчи їх взнати владу богів !
        /Оратор і один з жерців виходять, інші з пальмовими гілками збираються докупи/.

№ 10. Арія з хором

Зарастро. Нехай Озіріс та Ізіда
        Простягнуть руки юнакам !
        Хай посланець із небо зійде,
        Вкаже їм шлях до нас у храм ! /2/
Хор. Вкаже їм шлях до нас у храм,
Зарастро. Хай пощастить ім в і опитаннях,
        Хай днів сягнуть своїх останніх
        І, як не знали тут вагань,
        То хай не знають там страждай» ! /2/
Хор. Нехай не знають хам страждань / Всі виходять/.
Зміна декорацій.

/ вузьке підвір'я перед храмом; гора повалених колон тa лі-