Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/37

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Дами. Ой, ой! /Провалюються/.
Папагено. Ой, ой! /Падає./
/ Увіходять Оратор і Жрець з смолоскипами/.
Оратор. Вітаємо, юначе! Твоя непохитна, мужня поведінка перемогла. Правда, перед тобою ще лежить нерівний і небезпечній шлях, який ти з допомогою богів повинен подолати щасливо. Отже, ми з чистим серцем вирушаємо в дальшу подорож. /Подає йому мішок./ Отак! Тепер іди ! /Виходить/.
Жрець. Що я бачу ! Друже, підведись ! Що ти робиш ?
Папагено. Нічого, ліг перепочити.
:Жрець'''''. Підведись 1 Зберися силами ! Будь мужчиною !
Папагено / підводиться/. Але скажіть мені, панове, чого це я мушу терпіти усі ці муки і страхіття ? Якщо боги призначили мені якусь там Папагену, хай дають і так.
:Жрець'''''. На це відповість твій розум. Іди !
Папагено. Ще один такий стусан - і любов розсиплеться !
        / виходять/.
Зміна декорацій.
        / Сад; дерева посаджені у формі підкови; посередині альтанка аг квітів і троян, де спить Паміна; місяць освітлює їй обличчя. На передньому плані - лава з дерну. Увіходить Моностато після паузи сідав/.
Моностатос. Ось де вона І І за цю дрібнесеньку лялечку мене бито по підошвах! Ой! А за що гласне ? Та який же справжній мужчина лишиться холодним при такому видовищі, особливо, коли він з гарячого півдня ? Подивлюся ще раз. Красота! От старомодна дівчина ! Тепер же біленькі дівчата дуже полюбляють чорних женихів. А що як я спробую її поцілувати ?