Сторінка:Чарівна флейта лібрето (1965).djvu/49

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка ще не вичитана


Папагено. Милосердні боги І Куди я потрапив ? Якби я тільки знав, куди я потрапив ! /Підходить до дверей, якими він зайшов/.
Голос. Назад ! / Знову грім, вогонь, акорд/.
Папагено. То я так само можу йти назад, як уперед !
        /Плаче/. Мабуть, мушу-таки загинути тут а голоду. Так тобі й треба. Навіщо було йти в компанії !
Оратор / увіходить зі своєю пірамідою/. Людино ! По своїх заслугах ти мала б увесь вік блукати по темних про аллях земних; добрі боги, проте склали покарання з тебе. Але за це ти ніколи не знатимеш небесних розваг посвячених.
Папагено. Ну, що ж, хай так ! A як на мене, найбільша розвага зapаз була б - добряча склянка вина.
Оратор. Інших бажань у цьому світі в тебе немає ?
Папагено. Досі - ні.
Оратор. Зараз матимеш вдоволення. / Виходіть, повертається, бере з землі великії келих з червоним вином/.
Папагено. Ура ! Оце вже щось ! / П'є. /
        Царське ! Небесне ! Божественне! Столичне ! Я зараз такий натхненний, маю таку реактивну силу, що злетів би аж до сонця! Дай , я тебе поцілую !

№ 20. Арія

Папагено / грає на дзвіночках/.
        Заміжні чи дівчатка -
        Тут Папагено жде .
        Чи скоро.голуб'ятко
        З розвагами прийде ?
        Я буду весь день об'їдатись,