Ця сторінка ще не вичитана
- 2-й. Ах! Невже оце все для Паміни? Ах! Дивіться...
- 1-й. 0, пташечка сердешна! Ні! Просто жахливо!
- 2-й. Як безжально ламає він тендітні їй рученята...
- 1-й. Ходім! Боляче це бачить.
- 2-й. І в мене крається серце, як гляну на цю бідолашну та її мучителя /виходить/.
№ 6. Тріо
- Моностатос. Сюди, красунечко моя!
- Паміна. Ой, бідна я, нещасна я!
- Моностатос. Ти зараз маєш вмерти!
- Паміна. Боюся я не смерті -
- За рідну матір жаль бере:
- Вона, мабуть, в журбі помре.
- Моностатос. Гей, ланцюги, раби, несіть! /їй надягають ланцюги на руки/.
- Ти спробуй лють найтяжчу!
- Паміна. 0, вбий мене ти краше!
- Моїм життям себе насить! /Непритомнів/.
- Моностатос. Всі геть! Всі геть!
- Нас залишіть одних! /Раби виходять/.
- Папагено /за вікном/. Куди зайшов! Я збився з ніг!
- Ага! Людей там бачу!
- Сміліш! Зайду до них! /Входить/.
- Дівча, мов білий сніг,
- Хоч видно кров гарячу.
- Моностатос і Папагено /злякавшись один одного/.
- Ух! Та це сам чорт, лице страшне!
- О зглянься! Облиш мене! /Розбігаються/.